Сучасні приклади такої влади – Велика Британія, Японія, Данія, Швеція. Дуалістична монархія (лат. Dualis – подвійний) – різновид конституційної монархії, у якій владу монарха обмежено конституцією і парламентом у законодавчій сфері, але в заданих ними рамках правитель має свободу ухвалення рішень.
У Європі монархій 12: Андорра, Бельгія, Ватикан, Велика Британія, Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія і Швеція. Абсолютною, теократичною (релігійною) формою правління наділений тільки папа римський, який є монархом Ватикану.
На сьогоднішній день прикладами монархічних федерацій є Австралія, Бельгія, Канада, Малайзія, Об’єднані Арабські Емірати, Папуа-Нова Гвінея і Сент-Кітс і Невіс. У бік федералізації рухаються також такі монархічні держави як Велика Британія та Іспанія.
Дві конституційні монархії – Малайзія і Камбоджа – є виборними монархіями, в яких правителя періодично обирає невелика колегія виборників. Сильно обмежені конституційні монархії письменники Герберт Джордж Веллс і Гленн Патмор називали коронованими республіками.