б) Весняні місяці мовою Стародавньої Русі – це березень, квітень і май, їм відповідають сучасні Березень, квітень і травень. Усі три назви пов'язані із пробудженням живої природи.
У давньоруському календарі (до утвердження християнства) місяць називався сухий, у народних місяцесловах також – зимобор, протальник, грачовик, капельник.
Квітень. Щодо походження назви цього місяця є кілька версій: від латинського дієслова aperire – «відкривати», тому що цього місяця в Італії відкривалася (починалася) весна, зацвітали дерева та квіти. від латинського слова apricus — «зігрівається сонцем».