Тенгріанство – неоязичницький культ, в основі якого лежить пантеїстече, політеїстичне вірування в Небо як верховна божественна істота. Назва культу «тенгрі» похідна від китайського «тянь ді», що означає «володар Неба» або «Бог».
Тюркомовні народи використовували прикметникТенгрі», що означає «небесний, божественний», для позначення всього грандіозного або особливо значущого, як, наприклад, пік Хан-Тенгрі або Кантегір (хакасське Хан-Тігір) у Західних Саянах.
Тенгріанство, або тенгризм, – неологізм, одне з уявлень про середньовічну етнічну релігію тюрко-монгольських кочівників євразійських степів і Центральної Азії і випробували їх вплив народів, в якій, особливо на рівні державного культу, вищим вважався Тенгрі – обожнюване небо; а також одного з …
Тенгріанство або культ космічного божества Тенгрі, що сягає своїм корінням до 5-4 тисячоліть до нашої ери – в числі подібних віровчень.